![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Тим-то в наших провінціяльних театрах на комедіях Островського буває мало публіки. Ми пам’ятаємо, як в одному губернському городі грали на сцені "Грозу" Островського. Театр був більше як наполовину порожній, і як почав син прощатись з матір’ю, ідучи в дорогу, як почав кланятись їй в ноги, публіка засміялась, замість того щоб розжалобитись… (Іван Нечуй-Левицький)
Таємниця Суждаля.
Це ж треба…
Таємниця Суждаля.
Це ж треба…