Все просто

Набридли публіцисти, що про НС-2 верзуть казна-що. Хуйленятко проводить проти України економічну війну: влаштував блокаду до Китаю і до середньоазійських країн, перекрив Азовське море. НС-2 це частина цієї війни, як будь-яка економічна віна є частиною більшої війни, гібридної чи звичайної.

Якщо Німеччина підтримує НС-2 то вона є союзником РФ у цій війні, що порушує її нейтралітет як посередника. Зваживши на цей висновок Україна має відмовитися від послуг Німеччини у нормандському форматі. Таку позицію України треба довести і до американців, і до світової спільноти. На жаль, якщо інтелектуали цього не розуміють то немає шансів, що це зрозуміє Зе.

Портніков на гачку

Портніков на гачку. А чому його не дивує, що 10% прихильників ВО Свободи за адіннарот?

А 2500 опитаних це супер репрезентативні дані. Вочевидь, що даними зманіпульовано, бо за 2500 точками розділених на групи приховали статистичну невизначеність, що подібна до квантової невизначеності: більше груп — менше вірогідність, тобто більша похибка. А далі виникає питання до соціологів про якість опитування (10% ВО Свободи).

Про ідеологію неототалітаризму

Ідеологія і дискурс.

... Не так відбувалося в суспільствах, питомо схильних до авторитаризму. За останні п'ятнадцять-двадцять років, після нетривалого періоду сумнівів та запитань кінця 1990-х-початку 2000-х років, що послідував за колапсом панівних комуністичних ідеологій, ці суспільства почали все частіше застосовувати моделі, базовані на конспірологічних парадигмах «геополітики-геоекономіки-геокультури». На цій, на перший погляд хиткій основі, і було зрештою сформовано відносно сталий суспільний дискурс, що його розповсюдження ми можемо спостерігати зараз від РФ і Китаю до країн Африки і Латинської Америки.

В чомусь ця конструкція нагадує різні модифікації сумнозвісного марксизму-ленінізму, де за допомогою розгалуженого понятійного апарату можна пояснити буквально все навколо.

Але при цьому, окремі наративи всередині «геополітичного» дискурсу можуть бути фактично будь-якими – від православного сталінізму, імперського іредентизму, євразійства, антинаукового сектантства і расової конспірології до «руского» чи «слов’янського міру». Їх може генерувати за кількома ключовими словами навіть найпростіша нейромережа – попри свою демонстративну абсурдність та кричущу ірраціональність вони вкладатимуться в загальний дискурс – що стає можливим завдяки принциповій неструктурованості такого «геополітичного» дискурсу.
( ... )

Те, що я підкреслив, схоже на Елізу. А нейромережі до сраки, бо вони нічого не генерують! До речі, Зеленський теж схожий на Елізу.

Монополія

ЄС догрався у саботування власних рішень то нехай посидять на російському гачку.

Вони навіть не можуть уявити, що могли би стати світовим транзитером резервних об'ємів газу, якби відкрили доступ Туркменістану до ЄС.

Гадаю, що РФ немає виходу як використовувати своє монопольне становище, бо її економіка падає щомісячно. Сподіваюся, що італійці таки прокинуться, бо ідея залучити Туркменістан належала уряду Ренці, а після виборів про неї забули.