Про кількість, якість і Париж

Знову прочитав марксистсько-лєнінську маячну про "пєрєход калічєства в качєство". Мавпочки вперто цитують викривлену соціалістичними дурнями тезу німецького філософа, не зважаючи на досвід СРСР, коли кількість щиро відмовлялась перетворюватись на якість. Щоб вони всрались.

Свого часу в Парижі було створено Міжнародне бюро мір і ваг. Цього вимагала промислова революція, що вже тривала кілька десятиліть. В інших європейських країнах, зокрема у Німеччині, створювали аналогічні організації, які тепер називають комітетами стандартизації. Промисловці боролись за споживачів, а споживачі, серед яких також були промисловці, переймалися тим, щоби їх не надурили з цінами на товари. От, наприклад, професор Гегель вирішив купити золотий злиток, аби надійно вкласти свої заощадження. Як йому дізнатися чи не розбавлено золото ослячою сечею? А треба визначити відсоток домішок у злитку. Кількість домішок у злитку і є якістю золота! Так само відхилення від встановлених діаметрів гайок та гвинтів визначає якість цих виробів. Буває складніше, наприклад, надійність, але будь-яку якість можна поміряти.

Таким чином, не плутайте Гегеля і Канта, що писав незрозумілі книжки. Гегель це просто!

"Volker Kriegel - Ingfried Hoffmann - Dave Pike 1969 NDR (G) - Slums On Wheels" (Watch on YouTube)

Невже посередник?

Бутина "слила" Владимира Познера как тайного посредника между Горбачевым и Ельциным и Бушем-старшим и Клинтоном. (www.facebook.com)

Несамостійна людина не може бути посередником, тим паче якщо вона є завербованим агентом, бо таким не довіряють. Якщо він був посередником то вони або ідіоти, або він чекіст. Познер досі займається "актівнимі мєрапрєятіямі" проти України, для чого періодично відвідує Америку та щось там патякає про кацапські інтереси.