belmondo3

Що в великорускому племї в чи-мала примішка фінська й татарська, то се факт, проти котрого сперечатись не приходить ся. Само по собі, що в племї переважає славянський елемент, бо він, втягуючи в себе инчі народні елементи, наддав им християнску віру і свій язик. Се перетворіня стало ся давно в давній земли Суздальській та Ростовській, де вже й слїду не зостало ся від давньої Весї та Мері. Сам д. Пипін в своїй "Исторіи славянскихъ литературъ" казав: "В північній частцї руського народа, ще в старому періодї почало ся поглинаня фінских рас в теперішній середній Россиї." [Исторія славянскихъ литературъ А.Пыпина, ст. 305.] Сей перетвір чинить ся і тепер, сказати-б, на наших очах. В Тверській губернії, сусїдній з Московскою, живуть ще оазами Кореляки; починаючи від Рязанскої губернії і далї на схід до Волги і за Волгою скрізь розсипані, трохи не від самої границї Московскої губернії, оази Мордви та Черемисів і Татар. В губерніях по Волзї й Камі та на Урали усякі чужородцї ще зістались в великих масах. Оази чужородцїв розпливають ся в великорускому племї й тепер, як тільки вони кидають свою язическу віру і переходять в християнську. Нам навіть траплялось бачити на Українї одного интелігентного Кореляка і одного Мордвина з Тамбовскої губернії, вже присланих на Україну для обрусїня в роли Великороссів. Прислухаючись до частого нашого змаганя з великорускими урядниками про українску народню літературу, один з них, Мордвин, — сказати правду, розумний і освічений чоловік і зовсїм не обруситель, — признав ся нам, що він родом Мордвин; що його племя живе оазом між Великоруссами; що Мордвини вже говорять поганенько по великоруски, а женщини ще й доси не вміють говорити по великоруски. (Іван Нечуй-Левицький)